«А ти сій квіти». Людмила Муріна. Нова українська поезія.

Поделиться!

А ти сій квіти…
Навіть якщо завтра – кінець світу.
Загоюй рани людям і землі,
Роби, що дав Господь можливість вміти.
Пильнуй ланів, щоб були з хлібом на столі.
Ділись, чим Бог послав, і витри сльози.
Поплачем після Перемоги всі разом,
Коли від крові вмиють землю теплі грози

І мирна тиша увійде у кожен сон…
А ти сій квіти…
Навіть якщо завтра – кінець світу.
Сади садок. Хай виростає до зірок.
Служи землі. Цінуй, люби, лелій.
Вона віддячить дітям
І всім, хто хоче й вміє вільно жити.
Сій квіти жовті, сині – різні,
Щоби вони встелили всі шляхи,
Якими повертатимуться грізні,
Найкращі в світі наші вояки

Додому, до родини і до щастя,
Яке вимолюємо в Бога зараз всі.
Сій хліб і квіти – всупереч напастям.
Багато сій, щоб вистачило всім…

©Людмила Муріна

Відео квітів з мого архіву під цей вірш:

https://www.youtube.com/shorts/_3m7pLx3TzI

 


Поделиться!

Оставить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *